просити

просити
прошу́, про́сиш, недок.
1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось. || з інфін. Пропонувати кому-небудь робити щось. || у формі 1 ос. одн., з наказ. сп. іншого дієслова. Виражає ввічливе, але настійне прохання до кого-небудь зробити щось або не робити чогось. || перен., чого. Потребувати чого-небудь, відчувати необхідність у чомусь. Просити пробачення.
••

Проси́ти сло́ва — зголошуватися на публічний виступ.

Проси́ти руки́ кого, чиєї — звертатися до дівчини або до її батьків з проханням дати згоду на шлюб.

2) перех. і без додатка, також з інфін. Запрошувати, кликати куди-небудь. || у сполуч. зі сл. староста, боярин, сват, кум і т. ін. Запрошувати взяти участь у якомусь обряді, святі (перев. весіллі). || у формі 1 ос., також у сполуч. зі сл. ласкаво, уклінно, милості, покірно. Уживається як ввічлива форма запрошення або дозволу зробити що-небудь.
3) неперех., розм. Призначати ціну за що-небудь.
4) неперех., розм. Збирати милостиню; жебракувати.
••

Проси́ти Христа́ ра́ди ; Проси́ти ми́лостині (ми́лостиню) — жебракувати, старцювати.

5) перех., за кого – що. Клопотатися про кого-, що-небудь, заступатися за когось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Полезное


Смотреть что такое "просити" в других словарях:

  • просити — [проси/тие] проушу/ (звертаюся з проханням, клопочу) і про/шу (закликаю, запрошую), про/сиеш, о/сиемо, о/сиетеи, о/с ат ; нак. си/, проус і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… …   Словник синонімів української мови

  • просити — 1 дієслово недоконаного виду звертатися з проханням, клопотати просити 2 дієслово недоконаного виду закликати, запрошувати …   Орфографічний словник української мови

  • супліковати — просити, подавати просьбу, скаржитися …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • лебедіти — жалісно говорити, з слізьми просити [VII] жалісно говорити, слізно просити [VI] жалісно просити [XII] слізно просити [I] …   Толковый украинский словарь

  • кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… …   Словник синонімів української мови

  • перепрошувати — I ую, уєш і діал. перепроша/ти, а/ю, а/єш, недок., перепроси/ти, ошу/, о/сиш і розм. перепроха/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Просити вибачення; вибачатися. •• [Ду/же] перепро/шую ; [Ду/же] перепроша/ю , діал. вибачаюсь, прош …   Український тлумачний словник

  • проситися — прошу/ся, про/сишся, недок., розм. 1) Просити дозволу робити, зробити що небудь. Проситися на двір (про собаку, кота). || Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. 2) перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого… …   Український тлумачний словник

  • прощення — я, с. 1) Дія за знач. прощати, простити 1). 2) Поблажливість до кого небудь, скасування кари; помилування. •• Проси/ти проще/ння просити пробачити провину; просити поблажливості до кого небудь; просити помилування …   Український тлумачний словник

  • благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»